Анкета школи

• РОЗКІШНЯНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС "ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ - МЕДИЧНИЙ ЛІЦЕЙ" СТАВИЩЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

• Мовою викладання у Розкішнянському НВК є державна мова, українська.
• Фактична кількість осіб, які навчаються у закладі становить 217 учнів.

• Будівництво розпочалося в 1886 році. В 1896 школа почала працювати як земська. У 1908 році школа була реорганізована у вище початкове училище. З 1919 року - семирічка. З 1934 року - середня, десятирічка. З 2000 року - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. З 2017 року - навчально - виховний комплекс.

• Відповідальний за об'єкт - директор школи Діхтяр Р.П.

• Об'єкт охороняється Законом України "Про охорону культурної спадщини".

• https://www.facebook.com/rascoshnoe.school
  
       На території охоронної зони забороняється нове будівництво. Озеленення і благоустрій повинне здійснюватися з умовою збереження оптимальних умов для огляду пам'ятки архітектури.
       На мальовничих пагорбах розкинулося село Розкішна, яке потопає в зелені. В селі та на його околицях - ставки. Та найбільшою окрасою села є школа.
       Будівництво Розкішнянської школи розпочалося у 1886 році за кошти земства та окремих, на той час, впливових людей, зокрема, графині Браницької.

Спорудження будівлі завершилося у 1896 році.
     Будівля школи відноситься до архітектурних пам'яток кінця XIX ст. і являє собою цікавий зразок шкільної будівлі.
     Будівля цегляна, двоповерхова, кімнатного планування, наближена до квадрата. Вражає товщина стін - до 80 см.
     На боковому фасаді на третину об'єму виступає трьох'ярусна башня з шатровим завершенням. Спочатку на башні був дзвін. Та під час Великої Вітчизняної війни він був знищений.
Головний фасад ділиться спареними пілястрами на три рівні частини. По центральній осі - вхід з низькими сходами.

     Над боковими частинами - фігурні фронтони. Віконні та дверні пройоми мають лучкові завершення. Довгий час стіни школи були білими, а декор синьо-чорнильного кольору. В даний час стіни школи пофарбовані червоною охрою, а декор - білий.
     Планування школи характерне для подібного типу будівель - в центрі розміщений вестибюль, навколо - класні кімнати. Класних кімнат 16.
     На другий поверх ведуть дерев'яні сходи з різьбленими дерев'яними перилами, які не змінювалися з часів побудови школи.
     Висота класних кімнат 4 м. Вони просторі, мають великі вікна оригінальної форми. Стеля в кімнатах обрамлена ліпленням.
     Підлога дерев'яна, дощата. Хол другого поверху розділений колонами.
     На горище школи ведуть гвинтоподібні сходи.
     Опалювалася школа грубами. В даний час у школі опалення від окремо розташованої котельні з газовими котлами.
     Школа почала працювати як земська. В ній було 5 класів, де навчалося до 150 учнів. Навчання було платним на утриманні батьків, тому дітям бідняків воно було не доступне.

     В школі працювало 5 учителів із середньою освітою та піп. Жодного вчителя з місцевих жителів не було. Школа щороку випускала всього до 30 учнів, а тому 70% населення села було не письменним.
     У 1808 році школа була реорганізована у вище початкове училище, що прирівнювалося до дев'ятикласної школи.
     За народними переказами, під час громадянської війни в школі стояла Будьонівська армія, і Семен Михайлович разом із червоноармійцями створював умови для навчання, та надавав матеріальну допомогу школі. Звідси по телефону він доповідав Леніну про бойові успіхи Червоної Армії та відродження народної освіти на Україні.
     У 1919 році школа отримала статус семирічки.
     Відповідно до Постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про середню школу" Розкішнянська семирічна школа, яка вже мала значні заслуги в навчально-виховній роботі і потребувала значного зросту, в 1934році перетворилася в середню школу. Це була перша в районі середня школа.
     Під час окупації села фашисти перетворили школу в казарму та конюшню. Вони знищили обладнані класи, велику бібліотеку.

     4 січня 1944 року Радянська Армія звільнила село від фашистських загарбників і в школі розташувався госпіталь.
     В тому, що школа відродилась, велика заслуга Райзвіха А.І. - директора школи з 1938 по 1949 рр., та вчителів Коваленко Н.Г., Коберника Т.А., Коберник О.Г. та ін.
     З 2000 року рішенням районної державної адміністрації Розкішнянську середню школу було перейменовано в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
     Незабутньою подією в історії школи було святкування її 70-річного ювілею. Це було 15 жовтня 1966 року. Він співпав із введенням у дію добудови школи.
     На святкування прибули випускники школи, починаючи з перших її випусків. Серед них випускники 1937 року: генеральний директор заводу "Точелектроприлад" Шило Петро Андрійович, головний лікар Білоцерківської дитячої лікарні Маслюк Євгеній Єфремович, полковник у відставці Легеза Леонід Іванович, директор Торчицької середньої школи Рохманюк Григорій Іванович, директор авіаремонтного заводу в Жулянах Ференець Віктор Антонович. Серед гостей був Хоменко Микита Кіндратович, який пішов у перший клас у 1896 році - рік відкриття школи.

     У 1996 році школа відзначила своє сторіччя. Кожного з багаточисленних гостей-випускників зустрічали господарі - учні та вчителі школи, які вручали емблеми.

Школа гордиться своїми випускниками.

Серед них:

• Шило Петро Андрійович – Герой соціалістичної праці, Генеральний директор Київського виробничого об’єднання «Точелектроприлад»

• Загородній Михайло Петрович (21 листопада 1943, Розкішна — 20 квітня 2000, Київ) — голова наглядової ради ВАТ Тресту «Київміськбуд-1». Заслужений будівельник України.

• Замша Микола Леонідович – капітан 3 рангу, викладач Вищого військового морського училища ім.. Рахімова у м. Севастополь.

• Гуртовенко Петро Петрович - капітан 3 рангу Червонопрапорного Балтійського флоту, спеціаліст – водолаз.

• Замша Андрій Леонідович – кандидат технічних наук, завідуючий кафедрою Київського технологічного інституту легкої промисловості

• Махаринський Яків Якович – кандидат с/г наук , / «Терезино»/.

• Ференець Олексій Пилипович – кандидат історичних наук, Житомирський с/г інститут.

• Ференець Микола Кирилович- кандидат технічних наук / Міністерство геології, АСУ, Київ/.

• Пікуль Тетяна Олександрівна – кандидат економічних наук, /Київський аерокосмічний університет/.

• Кінчий Дмитро Артемович – професор медицини /Київська обласна лікарня/.

• Коберник Іван Григорович – 1906р.- доцент Всесоюзної с/г академії ім.. Леніна, професор, викладач Тімірязівської с/г академії, учасник фінської війни, ВВВ та війни з Японією. Брав участь у доставці на фронт «Катюш» з місця виробництва.

• Бондарень Іван Петрович - заслужений працівник сільського господарства України.

• Паращенко Людмила Іванівна - Кандидат педагогічних наук, магістр ділового адміністрування, член Спілки журналістів України, голова Асоціації керівників шкіл м. Києва, розробила проект інноваційного навчального закладу - Київський ліцей бізнесу.

• Гуртовенко Тамара Віталіївна - кандидат педагогічних наук;

• Бондар Володимир Васильович - кандидат фізичних наук;

• Гаврилко С.П. - кандидат економічних наук;

• Палазюк Ігор Дмитрович - лікар-онколог Київської обласної лікарні;

• Колісник М.К.- лікар-терапевт;

• Пацеля Василь Романович – директор заводу санітарно-технічних виробів м. Київ;

• Гейко Ліза Романівна – директор Попружнянської школи;

• Ткаченко Володимир -директор Білоцерківської школи;

• Пацеля Василь Порфирович - фермер;

• Шандрук Микола Григорович – фермер;

• Ференець Микола Олександрович - випускник 1981 р.,   фіналіст чемпіонату світу по бодібілдінгу і талановитий тренер, абсолютний переможець по бодібілдінгу кубка Росії 2002-го і 2005 років;

• ​Серед випускників багато просто щирих людей, добрих трудівників на своїх ділянках роботи;

• Стрельніков Сергій Олександрович - відомий актор театру та кіно.

Заслужені вчителі - випускники школи:

• Паланська Надія Романівна

• Муляр Раїса М.

• Бондар Іван Петрович

                   Вчителі та учні гордяться багатою історією своєї школи.