Особливості сільської громадсько-активної школи (ГАШ)
Школа як освітньо-культурний центр на селі сьогодні задовольняє запити громади врізних сферахсуспільного буття.
Традиційно школа виконує головну свою функцію - надає освітні стандартні послуги.
Навчання та виховання підростаючого покоління є головним завданням школи. За останні десять років, у період розбудови демократичного суспільства та утвердження гуманістичних принципів співжиття, школа об'єктивно перетворилася на селі на центр громадського життя.
Першими нашими кроками в статусі ГАШ було проведення моніторингу на селі, створення ініціативної групи, яка стала радою ГАШ. З участю учнів, батьків, вчителів, партнерів було проведено анкетування на селі, загальношкільні батьківські збори, що дало можливість визначити найсуттєвіші, найболючіші проблеми, які хвилюють громаду, а також бачення їх розвитку.
Найсуттєвішими виявилися проблеми здоров'я людей, екологічні проблеми, зайнятість молоді, самотність людей похилого віку та інші.
Першими нашими проектами були:
- "Здоров'я",
- "Турбота",
- "Ветерани-освітяни - фронтовими дорогами",
- "Інтернет для всіх",
- "Затишок"
тощо.
Кожен з проектів мав чітко визначену мету, завдання, план дій, розподіл обов'язків між членами ради, визначено партнерів, залучено волонтерів, зпрогнозовано очікувані результати. Перші труднощі, з якими ми зустрілися, була недовіра окремих членів громади, небажання проявляти ініціативу, відсутність волонтерів, пасивність окремих членів громади, брак часу та коштів.
Але нам було зрозуміло, що в самій моделі ГАШ закладена стратегія її розвитку.
Коли ми розпочали роботу, то усвідомлення того, що школа на селі має бути центром розвитку громади, прийшло потім. По інерції мислення вважалося, що на селі мало що змінилося.Але аналіз подій показав, що змінилась структура господарсько-економічних відносин, що призвело до зміни соціальної структури на селі. Втрачено роль і місце на селі культурних закладів.
Тому школа, як єдиний організований, регламентований культурно-освітній заклад, залишився єдиним життєздатним на селі. Тому і роль та місце на селі його збільшилосб. Зросло усвідомлення громадою цінності навчального закладу на селі.
Взяти, для прикладу, співпрацю з партнерами в сьогоднішніх умовах. У відносинах з ними необхідно вийти на якісно новий рівень. Народжується неформальна співпраця. Будуються відносини на взаємовигідних умовах. Відносини переростають у меценатство. З'являється соціальне визнання через успіхи, яких досягають члени громади, через підтримку ними школи.
Колишні випускники нашої школи, які в різні роки вийшли з її стін, виступають, як спонсори. Зокрема це Ференець Б.О., Джужик Л.П., Осадчий І.В., Пацеля В.Р., Пацеля О.В.
А такі керівники приватних підприємств, сільськогосподарських фермерських господарств, як Пацеля Василь Прохорович, Шандрук Микола Григорович, лісничий Курко Володимир Йосипович, стали органічною складовою шкільного життя.
У спільній співпраці кожен виступає і як учитель і як учень. У такій взаємодії народжується почуття спільності, де кожен чітко усвідомлює, що нам ніхто нічого не робить, крім нас самих. Через трансформацію свідомості кожного члена громади, усвідомлення відповідальності за все, що діється в селі, в районі, в державі народжується нова генерація людей.
Наша школа за період участі її в реалізації програми "Школа як осередок розвитку громади" стала тренінговим центром регіону. На базі школи багаторазово проведено тренінгові заняття з координаторами шкіл району, навчально-практичні тренінги для вчителів і старшокласників за програмою "Дебати".
Постійним учасником всеукраїнських тренінгів для освітян і представників громад стала вчитель-тренер нашої школи Карпенко Оксана Олегівна.
Представники школи є постійними учасниками міжнародних конференцій, тренінгів з питань роботи громадсько-активної школи.
Інтереси та проблеми школи на сьогодні стали близькими для громади, зросла відповідальність учасників різних заходів у школі, селі. З'явились нові партнери, друзі, зросла громадська активність школярів.
Найбільшим позитивом для нас, освітян, є те, що учні школи є не лише активними учасниками співжиття громади села, а навчаються визначати проблему, бачити її реалізацію через конкретний план дій, що формує їх активну життєву позицію.